Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Не TVой формат: судові битви за український продакшн

5 лютого 2016, 14:30
1873
2
Автор:
Реклама

Захист авторських прав - справа тонка: часто очевидні речі дуже важко довести в юридичному форматі. Ні для кого не секрет, що більшість телешоу на вітчизняному ТБ - клони зарубіжних програм. Але що робити, коли свої "позичають" ідею у своїх же? Наприклад, як це було з "Караоке на майдані" і "Караоке у фонтану", або з усім відомим "Ревізором" і "Інспектором Фреймут". Сама ідея в Україні не підлягає охороні, оскільки ж відстояти свої права?

Що таке телеформат?

"Формат обов'язково включає сценарій телепередачі, опис дійових осіб, критерії відбору учасників, опис усіх можливих цитат або музичного супроводу і тому подібне. Загалом, формат - це все те, що доступно глядачеві візуально і на слух" - роз'яснила Ганна Штефанзавідувачка сектором авторського права Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук.

Часто вважають, що формат - це ідея або концепція передачі. Але експерт розповіла, що також формат включає "закулісні дані", техчасть, в яку входять, приміром, кошторис усіх витрат, дані про цільову аудиторію. Іноді у формат включають і супроводжуючі консультативні послуги: коли представник компанії - творця формату, локальний продюсер, працює на місці адаптації формату і допомагає своїми консультаціями відтворити програму на локальному ринку. "Тобто, формат включає безліч об'єктів, які виходять за рамки ідеї або концепції. Ідея - це задум, а формат показує, як ідея утілюється в життя", - підсумувала пані Штефан.

"Караоке на майдані" vs "Караоке у фонтану"

Українські суди доки не зовсім розібралися, як реагувати на захист телеформату. Одні судді сприймають телеформат тільки як ідею, яка не охороняється законом, інші ж копають глибше і розбирають усі тонкощі телеформату. У будь-якому випадку, судова практика ще не устоялася, тому ніхто точно не знає, чого чекати від Феміди в цьому питанні.

Першопроходцем в захисті телеформату була справа "Караоке на майдані" проти "Караоке у фонтану", ініційоване на початку 2000-х.

Андрій Нечипоренкодиректор адвокатської компанії "Наталія Суббота і партнери", що представляв тоді інтереси Ігоря Кондратюка в суді, розповів, як усе було насправді.

Як з'ясувалося, спочатку був укладений ліцензійний договір, згідно з яким "Караоке на майдані" дозволило розробити 15 випусків "Караоке у фонтану". Передача знімалася в Донецьку, у фонтану. Ігор Кондратюк і його команда допомагали в створенні цих 15 випусків передачі. "З самого початку сторони розуміли, що сценарій передачі "Караоке на майдані" - об'єкт авторського права. Тому і був укладений ліцензійний договір. Після того, як зняли 15 випусків, продовження договору не відбулося, але через деякий час стало відомо, що передача, все ж, продовжує виходити в ефір ТРК-Україна", - повідав Андрій Нечипоренко.

Після перших претензій "Караоке у фонтану" дещо змінило критерії відбору учасників і визначення переможців, але суть передачі залишилася та ж. Тільки після рішення суду, "Караоке у фонтану" було зняте з ефіру. При цьому само справа тривала 3 року. Адвокат Кондратюка розповідає, що найважчим було пояснити судам, що таке телеформат, адже прецедентів відповідних справ в Україні не було.

Щоб пролити світло на справу, суд притягнув держекспертів, але і вони не володіли достатнім досвідом в цьому питанні: експерти просто порівнювали тексти сценаріїв і не знаходили особливих збігів. Тому представники Кондратюка поскаржилися на експертизу в Мінюст. Скаргу підкріпили рецензією Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Національної академії правових наук. Інститут досліджував не лише зовнішню форму сценарію у вигляді тексту, але і внутрішню форму - у вигляді суті і ідеї. "Хоча ідея - як елемент сценарію, не підлягає охороні, проте способи її втілення охороняються. Тобто держексперти повинні були б досліджувати способи підбору учасників в двох передачах, визначення переможців, умови конкурсу і інше. Саме це і зробили уперше в Україні фахівці Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності національної академії правових наук", - повідомив пан Нечипоренко.

У першій інстанції справу програли, проте в апеляційній інстанції суд все ж розібрався в юридичних тонкощах справи і виніс ухвалу на користь "Караоке на майдані".

Поки суд розбирався в праві інтелектуальної власності, було знято 606 випусків "Караоке у фонтану". Представники Кондратюка просили стягнути за порушення авторського права штраф у розмірі 500 мінімальних зарплат (з приблизним розрахунком: 10 мінімальних зарплат за 1 випуск "Караоке у фонтану"). У результаті, з "ТРК-Україна" стягнули 5 тис. грн., а з автора "Караоке у фонтану" - 10 тис. грн.

"Ревізор" vs "Інспектор Фреймут"

10 років пройшло і в справі "Ревізор" можна знайти як щось загальне, так і відмітне від справи по "Караоке на майдані". "Як і в справі з "Караоке", сценарій "Ревізора" добре відомий стороні порушника, та і усій Україні. Порушення є очевидним. Що в одному, що в іншій справі не виправдано суму компенсації. Виходить, що порушити норми авторського права і заплатити - вигідніше", - поділився своєю думкою Андрій Нечипоренко.

Експертиза, правда, на думку адвоката, в справі "Ревізора" вже набагато якісніше, ніж була в справі з "Караоке на майдані".

Катерина Мороздиректор юрдепартамента Нового каналу, розповідає, що для Нового каналу було принципово отримати рішення у свою користь, а саме заборонити використання сценарію передачі "Ревізор". Спочатку навіть не планували заявляти про компенсацію, але потім передумали.

Відстоювати правоту Новий канал почав із захисту торгової марки. "Коли ми дізналися, що 1+1 знімає передачу з назвою "Ревізія з Ольгою Фреймут", то поскаржилися в Укрпатент, адже назва програми "Ревізор" запатентована. Паралельно ми звернулися із заявою в "1+1" і Антимонопольний комітет. Після цього "1+1" змінив назву передачі на "Інспектор Фреймут"- повідомила Катерина Мороз.

Директор юрдепартамента Нового каналу розповіла, що майже повне копіювання проекту ним, як юристам, спростило завдання. Головною проблемою було переконати суд, що порушення відбувається не лише тоді, коли копіюється текст або запозичуються відео фрагменти. Експертиза встановила, що в програмі "Інспектор Фреймут" було використано літературний і аудіовізуальний твір програми "Ревізор". Також експерт відмітив, що тема, сюжет і ідея наповнення співпадають в обох передачах, хоча і не охороняються законом. Згідно з укладенням експерта, також в "Інспекторові Фреймут" були скопійовані елементи внутрішньої форми, які охороняються законом, такі як: композиція, структура, стиль, персонаж ведучої, поведінка знімальної групи і ведучої, операторські прийоми.

Як відомо, 10 листопада 2015 року Вищий Господарський суд прийняв рішення на користь Нового каналу, відмінивши, таким чином, попереднє рішення Київського апеляційного госпсуду на користь "1+1". Також суддя зобов'язав телеканал "1+1" виплатити Новому каналу компенсацію у розмірі 1,2 млн грн. за порушення авторських прав на літературний твір - Типовий сценарій телепередачі Ревізор. До речі, Марія Швецовастарший юрист агентства по інтелектуальній власності IP Experts, відмітила, що закордоном зазвичай компенсація в таких кейсах не менше 400 тис. дол.

Хоча, у будь-якому випадку, історія "Ревізор" vs. "Інспектор Фреймут" ще не завершилася: у кінці лютого справою займеться Верховний Суд. "Я думаю, що Верховний Суд прийме рішення переглянути справу" - пророкує Катерина Мороз.

Розбирання по-українськи - думка зарубіжна

Ян Саллинг, представник Міжнародної асоціації визнання і захисту ТБ форматів FRAPA, вважає, що крадійство ідеї "Ревізора" не викликає ніяких сумнівів. Такого висновку дійшов експерт, проглянувши випуски передачі "Ревізор" і "Інспектор Фреймут".

"Канал "1+1" навіть не доклав ніяких зусиль, щоб приховати елементи крадіжки. Треба продовжувати боротися і ви виграєте справу", - заявив пан Саллинг представникам Нового каналу.

Звичайно, краще було б, на думку експерта, домовитися про рішення справи поза судом, щоб Новий канал отримав гідну компенсацію, а "1+1" не втратив свою особу.

Саме так і поступають за кордоном, коли звертаються в FRAPA. Ця організація була створена групою продюсерів і вже 15 років надає консультації в спірних ситуаціях між телеканалами. Рішення FRAPA носять рекомендаційний характер і грунтуються не на правових нормах, а на принципах моралі. Але, оскільки в організацію входять представники великих світових телекомпаній, то їх слово сприймається на вагу золота. Тому порушники, які не послухалися FRAPA, ризикують втратити свій бізнес. І справа не у фінансовому покаранні: просто після такої негідної поведінки з ними ніхто не захоче мати справи.

Чи дозріло наше суспільство до подібної реакції на крадійство ідей? Напевно, покаже найближче майбутнє.


Кристина Головко, ЮРЛИГА

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини