Реформа державної служби передбачає чітке розмежування політичних і адміністративних посад, а також департизацію публічної служби - заборона на членство в політичних партіях.
Законопроекти "Про державну службу" і "Про службу в органах місцевого самоврядування", були розроблені спільно з громадськими організаціями, міжнародними експертами. Документи напередодні схвалені Кабміном і незабаром будуть зареєстровані в парламенті.
Згідно з проектом, на усі посади держслужби, включаючи вищі управлінські посади, встановлюється виключно конкурсна процедура призначення.
Передбачається спрощена посадова класифікація - замість існуючих на сьогодні 7-ми пропонується встановити 3 категорії посад:
- категорія "А" - вищий корпус державної служби;
- категорія "Б" - керівники структурних підрозділів;
- категорія "В" - виконавці.
Замість існуючих на сьогодні 15 рангів буде 9, по 3 в кожній категорії.
Зміниться система управління держслужбою на чолі з Кабінетом Міністрів. Буде створена Комісія з питань вищого корпусу державної служби - колегіальний орган, який повинен погоджувати вимоги для посад вищого корпусу, проводити конкурсний відбір чиновників і пропонувати суб'єктові призначення не менш 3-х кандидатур, а також оцінювати обгрунтованість пропозицій відносно звільнення вказаних осіб.
Таким чином, як запевняють розробники проектів, призначення на посади вищого корпусу відбуватиметься не по партийно-политическим квотах або особистих симпатіях, а виключно з урахуванням наявної професійної компетентності, управлінського досвіду, попередніх заслуг і досягнень.
Гарантією рівного доступу до держслужби і служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, буде прозорість конкурсів. Триступінчатий порядок відбору включатиме перевірку кваліфікаційних вимог, тестування і співбесіду. Не менше третини складу конкурсних комісій повинні складати представники громадськості (наприклад, галузевих об'єднань, асоціацій і тому подібне), які зможуть професійно і беспристрастно оцінити претендента на посаду.
Істотно міняється модель оплати праціу основу якої покладено збільшення питомої ваги посадового окладу в структурі зарплати - до 70% замість нинішніх 30%. Залишаться дві обов'язкові надбавки - за вислугу років і ранг. У свою чергу, стимулюючі виплати (які залежать від волі керівника) складуть не більше 30% від розміру заробітної плати.
Посадові оклади встановлюватимуться щорічно постановою Кабміну. Планується, що найнижчий оклад держслужбовця складе 1,25 мінімальної заробітної плати (на сьогодні в райдержадміністраціях держслужбовці мають оклади значно нижче - 700-800 гривень). Передбачено і додаткове преміювання службовців у разі досягнення успішних результатів соціально-економічного розвитку територіальної общини.
Законопроекти "Про державну службу" і "Про службу в органах місцевого самоврядування" гармонізовані між собою. Зокрема, передбачена можливість переходу держслужбовця на посаду в орган місцевого самоврядування без конкурсного відбору, якщо він виконуватиме ті ж функції. Це актуально в контексті децентралізації, тому фахівці, приміром, з райдержадміністрацій зможуть перейти на роботу в органи райради.
Планується, що реформа публічної служби сприятиме поліпшенню якості державних послуг, кадровому оновленню органів держвлади і місцевого самоврядування, передусім за рахунок молоді, яка побачить в держслужбі можливість професійної самореалізації.
Якщо законопроекти будуть розглянуті і прийняті Верховною Радою найближчим часом, то приблизно з 1 липня зміни зможуть набути чинності.
Джерело: Урядовий портал