Група народних депутатів від БПП, "Батькивщины", "Народного фронту", "Опозиційного блоку" зареєструвала законопроект № 3587 "Про гарантії свободи мирних зборів". Він є комплексним, визначає стосунки у сфері мирних зборів і припускає зміни в їх організації і судовому процесі.
Відмітимо, у ВР неодноразово вносилися законопроекти про врегулювання конституційного права на мирні збори. Удосконалити законодавство в цьому відношенні Україна зобов'язана і у зв'язку з рішеннями ЕСПЧ 2013 року у справах Шмушковича і Веренцова проти України. ЕСПЧ встановив порушення статті 11 і 7 Конвенції про захист прав людини і основних свободвитікаючі з пропусків в законодавстві, що стосується свободи зборів. Підкреслена необхідність термінових конкретних реформ в законодавстві України і адміністративній практиці з метою приведення їх у відповідність з вимогами статей 7 і 11 Конвенцій. Крім того, в 2001 році Конституційний Суд роз'яснивщо права, свободи людини і громадянина, гарантії цих прав визначаються виключно законом; обмеження права на свободу мирних зборів осуществляляется тільки відповідно до закону; визначення конкретних термінів завчасного сповіщення є предметом законодавчого регулювання. Відмітимо, що все ще діє радянський Указ 1988 рокущо передбачає 10-денний термін повідомлення про проведення зборів. Суди його все ще застосовують.
Проблема мирних зборів в нашій країні коштує гостро, але врегулювати це право в національному законодавстві не поспішають, перекладаючи відповідальність на суддів, які у більшості мислять позитивістки. Судді відкрито заявляють про необхідність ухвалення Закону про мирних зборів, звертаючи увагу як на спірні процесуальні моменти, так і заполітизованість цих процесів. Також нагадаємо, що київському судді, що заборонило збори в центрі міста з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2013 року, загрожує звільнення за порушення присяги (згідно з виведенням ТСК, яке повинне перевірити УСЮ). Він, до речі, теж закликає ухвалити Закон, і заявляє що подібні до його рішення заборони суди продовжують встановлювати і потім "майданных" подій.
Отже, законопроект № 3587, зокрема, передбачає:
1. Організатор мирних зборів письмово повідомляє про намір проведення мирних зборів відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування не пізніше чим за 48 годин до його початку. Якщо кінцевий термін сповіщення доводиться на неробочий у відповідному органі день або час, то організатор повинен повідомити з дотриманням цього терміну Національну поліцію по місцю проведення мирних зборів. Встановлюється зміст і форма повідомлення.
2. Позовну заяву про обмеження мирних зборів орган виконавчої влади або місцевого самоврядування повинен подати безпосередньо до адміністративного суду впродовж 24 годин після реєстрації повідомлення про проведення мирних зборів.
3. Не можна подати позов відносно невизначеного круга відповідачів. Крім того, обмеження свободи мирних зборів встановлюється виключно відносно відповідачів, які були належним чином повідомлені про судове засідання у справі.
4. Сторони звільняються від судового збору у справах про встановлення обмеження відносно реалізації права на свободу мирних зборів, про усунення перешкод і замкнете втручання в здійснення свободи мирних зборів.
5. Обмеження реалізації права на свободу свободи мирних зборів можливо лише на підставах:
1) метою зборів є: ліквідація незалежності України, зміна конституційного ладу насильницьким шляхом, зміна меж території або державного кордону України, захоплення державних або громадських будівель або споруд, перешкода діяльності Збройних Сил України або військових формувань;
2) необхідність захисту державного суверенітету і територіальної цілісності України від незаконних посягань;
3) збори мають на меті пропаганду війни, насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі;
4) запобігання реальній небезпеці застосування з боку організаторів і учасників зборів фізичної сили, зброя і інші небезпечні засоби для спричинення шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб;
5) встановлення на відповідній території тимчасового обмеження відносно проведення мирних зборів указом Президента про введення надзвичайного стану або воєнного стану, затвердженим Верховною Радою;
6) встановлення рішенням Кабінету Міністрів на відповідній території карантину, якщо таке рішення передбачає можливість встановлення судом обмежень по реалізації права на свободу мирних зборів з метою захисту населення від епідемії (спалахи) особливо небезпечного інфекційній хворобі;
7) збори мають на меті порушення основних прав і свобод людини.
