Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Експерти розповіли, як захистити права дітей в умовах окупації

22 жовтня 2014, 12:00
2416
0
Автор:
Реклама

21 жовтня відбувся прес-брифінг, присвячений питанням захисту прав дітей в умовах анексії Криму і військового конфлікту на Донбасі. Захід пройшов у рамках ініціативи "ЗАКОН для УСІХ" від компанії ЛІГА :ЗАКОН при сприянні ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери". Спікерами виступили провідні фахівці відповідної галузі.

З юридичною стороною проблеми соціального захисту дітей з Криму і зони АТО присутніх ознайомила Талина Кравцова, керівник практики сімейного права ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери" Україна. Адвокат розповіла про випадки викрадення дітей на сході і вивезення їх за межі України, про механізм їх повернення, і про те, як зараз проходить життя на Донбасі і в Криму.

Доповідач Кравцова нагадала, що підконтрольна терористами територія - це зразково половина населених пунктів Донецької і Луганської областей, на яких не діє жоден орган державної влади. У багатьох населених пунктах немає чиновників, які могли б засвідчити акти об знайдених, підкинутих дітей, відмови матерів від новонароджених дітей і банальної реєстрації новонароджених і померлих. При цьому Донецька і Луганські області займали перше і п'яте місце в Україні по кількості интернатных установ в регіоні (92 і 48 інтернатів). Усе це загрожує тим, що з'явиться значна кількість дітей з невизначеним статусом, яких неможливо буде влаштувати далі (усиновити, оформити опіку).

"Звільнені від терористів населені пункти на сході України сьогодні нагадують місця, що піддалися стихійному лиху. Тут тільки зараз помалу починають відновлювати подачу електрики і водопостачання, організовують гуманітарну допомогу. Зараз важливо проаналізувати ситуацію, що склалася, зробити відповідні висновки, щоб надалі налагодити ефективну роботу по захисту прав дітей на інших територіях, які на даний момент все ще знаходяться під контролем бойовиків, і мінімізувати негативні наслідки, пов'язані з можливістю переходу дітей з категорії з батьками в категорію дітей сиріт і позбавлених батьківської опіки" - підкреслила адвокат Кравцова.

Пані Кравцова також торкнулася у своїй доповіді і наслідків анексії Криму, відмітивши що на момент анексії в Криму проживало близько 5000 дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки. Більшість дітей знаходилися в сімейній формі виховання, близько 700 - в сирітських установах (частина народилася в Криму, частина була влаштована в Крим з інших областей). І тут виникає ще одна проблема, пов'язана з відсутністю в Росії аналога нашим будинкам сімейного типу. Як виявилось, альтернатива ним в Росії - це приймальні сім'ї. Але проблема полягає в тому, що українські доми сімейного типу можуть включати до 10 дітей (як правило, це 10 дітей), а російські приймальні сім'ї, в які збираються їх реорганізувати, можуть включати до 8 дітей. Тому можуть виникнути і швидше за все виникнуть, ситуації, коли доля 2 з 10 дітей залишиться невизначеною. Крім того, оскільки в Росії заборонено усиновлення іноземцями, до яких відносяться і українці, то тепер повністю унеможливлюється усиновлення дітей з Криму громадянами України".

Окремо юрист відмітила значний вклад волонтерських організацій в допомогу громадянам в зоні АТО. "Не сподіваючись на державу, основну підтримку і допомогу сім'ям з дітьми в зоні АТО роблять небайдужі жителі міста, волонтери і громадські організації, які займалися евакуацією дітей-сиріт з інтернатів та ін. закладів в зоні бойових дій, а тепер забезпечують дітей медикаментами, живленням теплим одягом, чого хронічно бракує вихованцям інтернатів" - констатувала пані Кравцова.

Фахівець з питань захисту прав дитини Людмила Волынец пояснила, що будинки сімейного типу були впроваджені ще в радянські часи. Тільки ось Україна цю ідею довела до кращого рівня, а в Росії вони не прижилися. Ще однією проблемою, за словами експерта, являється те, що в процесі окупації кримських дітей з інтернатів змусили набрати російського громадянства (у РФ паспорти видаються в 14 років). Тих же, хто цього не зробив, відправили до України і позбавили усіх пільг, у тому числі і права на отримання житла в Криму. Зараз українська влада вирішує питання з їх усиновленням.

Питання усиновлення також намагаються вирішити і з сиротами, евакуйованими із зони АТО. Адже у багатьох з них втрачені документи, а директори деяких дитбудинків, які співпрацюють з сепаратистами, спеціально затягують процес усиновлення. Зафіксовані навіть випадки умисне неправильного діагностування стану здоров'я дитини. Проте, незважаючи на усі перешкоди, кількість охочих усиновити дітей зі східних регіонів навіть трохи вище, ніж минулого року.

Основним чинником ризику в цій ситуації Л. Волынец визначила перспективу збільшення на українських вулицях числа дітей-безпритульників. Таке можливе, коли інтернати переповнюються на 100 %.

Іванна Кожушок-Литвиновапровідний фахівець Служби у справах дітей Печерської райдержадміністрації в м. Києві, розповіла про проблему відновлення статусу дитини. Експерт стверджує, що хоча втрата документів значно ускладнює справу, це цілком вирішувана проблема. Головне - не боятися і звертатися в органи соцзахисту. Управління освітою, наприклад, без проблем допоможе влаштувати дітей-переселенців в школу або дитсад, а соцслужба проінструктує з усіх питань відносно соціальних виплат.

За словами іншого представника Печерської райдержадміністрації, Наталії Захарченкосоцслужба також координує роботу по забезпеченню переселенців одягом, надає інформаційну підтримку. Наприклад, на столичному ж/д вокзалі можна дізнатися про можливі місця проживання для переселенців.

Також вагому роль в роботі з переселенцями грають сьогодні громадські організації. Представник Фонду Олени Пінчука "АНТИСНІД" Ольга Сердюк розповіла, що сьогодні їх структура розширює профіль діяльності і активно співпрацює з волонтерами в зоні АТО, допомагає грошима потерпілим і координує роботу по забезпеченню усім необхідним ВИЧ-позитивных дітей зі сходу.

Таким чином, в ході пресс-бриффинга з'ясувалося, що хоча українськими законами і не було передбачено точного алгоритму дій в ситуації, що склалася, спільними зусиллями наша держава і суспільство все ж знаходять шляхи захисту прав дітей. Коли норми права дають збій, у боротьбі з проблемами переважає саме людський чинник.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини