Верховна Рада прийняла 253 голосами "за" в першому читанні (за основу) президентський проект нового Карного процесуального кодексу (проект № 9700). Фракції БЮТ і КПУ не дали жодного голосу.
Нагадаємо, проект нового КПК кардинальним чином відрізняється від нині чинного. У нім відсутній інститут порушення кримінальної справи - розслідування починається з моменту реєстрації заяви про злочин у відповідному реєстрі). З моменту реєстрації заяви про злочин отримує права потерпілого і особу, що подала заяву про злочин.
Один і той же прокурор "супроводжуватиме" кримінальні справи увесь час впродовж їх розслідування і потім, при розгляді їх судом. Він втрачає право на арешт майна, самостійне обрання будь-якого запобіжного заходу, не зможе дозволяти проведення обшуку в нежитлових приміщеннях, вилучення речей, не зможе усувати з посади.
Багато (в порівнянні з діючим КПК) повноважень отримує захист. Доповідач за проектом КПК в парламенті - Андрій Портнов - вказав на "дзеркальні" (по відношенню до звинувачення) механізми захисту, передбачені проектом.
Дуже важливі зміни передбачає проект КПК у сфері доказів. Для суду мати доказове значення будуть тільки ті свідчення, які надані безпосередньо суду (а не слідчому при розслідуванні справи). Таким чином, у органів слідства не буде мотивів для "вибивання" свідчень.
Не знайти в проекті КПК і інституту додаткового розслідування. Суд, що розглядає справу, зобов'язаний буде винести або звинувачувальний, або виправдувальний вирок.
Абсолютним нововведенням є введення інститутів слідчого судді, карно-процесуальних угод (між обвинуваченим і потерпілим, а також між звинуваченням і захистом) і суду присяжних засідателів. Проектом обрана континентальна модель суду присяжних - він полягатиме як з власне присяжних (у кількості 3 чоловік), так і з професійних суддів (у кількості 2 чоловік). Суд присяжних розглядатиме справи по злочинах, за які передбачено довічне позбавлення волі.
Проте така модель інституту присяжних була розкритикована в парламенті при обговоренні законопроекту. Як помітили промовці, вона дуже сильно нагадує інститут народних спостерігачів. У радянські часи саме в такому ж складі - 2 судді і 3 народні засідателі - цей інститут і діяв. Ті, що обговорювали відмітили можливість впливу суддів на присяжних при такому співвідношенні їх у складі суду.
Сильній критиці при обговоренні піддалося витіснення не-адвокатов ("фахівців у сфері права") і родичів обвинуваченого з розслідування і судового розгляду кримінальної справи. За проектом КПК захисниками в кримінальних справах можуть виступати тільки адвокати, внесені в спеціальний реєстр. Родичі, на відміну від діючих процесуальних норм, до захисту притягуватися не будуть в принципі. Такий стан речей порушує гарантовану статтею 63 Конституції "прямий захист" - право на захист не саме адвокатами, а на захист як такий взагалі з можливістю особисто вибирати захисника.
Розкритикований при обговоренні проекту і статус прокурора в проекті КПК. Фактичний процесуальний нагляд прокурора за слідством несумісний з прийняттям згодом цим же прокурором рішення про затвердження звинувачувального акту. Відповідаючи за якість слідства, прокурор, природно, не оцінюватиме свою роботу погано і відмовляти в підписанні акту. Ширші повноваження прокурора в процесуальному нагляді звужують процесуальну свободу слідчого (якщо не зводять її нанівець), якому за проектом загрожує карна відповідальність за невиконання прокурорських вказівок.
Депутати також відмітили при обговоренні, що відсутність формального відкриття (почала) кримінальної справи зробить неможливим оскарження порушення справи (зараз ця можливість є).
Виділення в проекті окремо від злочинів "провини", які, проте, є все ж "злочинними" діяннями, дало привід для суджень про "суцільній криміналізації" правопорушень.
Бралася під сумнів доцільність розгляду усіх кримінальних справ судами тільки першій інстанції.
Доповідач проекту наполягав на тому, що Рада Європи (ЦЕ) визнала в цілому проект прийнятним і рекомендував прийняти його якнайшвидше. Ті з їх опонентів, хто вважав неприйнятним прийняття проекту № 9700 або ратував за прийняття альтернативного проекту № 9700-1 авторства депутата Романа Зварича (НУНС), вказали на наступний (361) пункт в укладенні ЦЕ відносно проекту: "Багато з деталей, щодо яких у запропонованих далі висновках зроблено певні зауваження, слід розглядати не просто як проблематичні самі по собі, а як свідчення того, що підхід до створення нового проекту Кодексу в цілому не пронизаний вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, розвиненими в практиці Європейського суду з прав людини".
Детальніше про зміст проекту нового КПК читайте в наших матеріалах: "Проект КПК : досудове розслідування", "Проект КПК : виробництво в суді І інстанції" , "Проект КПК : апеляційне виробництво у кримінальній справі", "Проект КПК : угоди в карному процесі", "Проект КПК : заходи припинення".
