Сьогодні, 24 січня 2012 року, Конституційний Суд оприлюднив своє рішення від 20.01.2012 р. у справі за конституційним уявленням Жашковского районної ради Черкаської області відносно офіційного тлумачення положень ч.ч. 1, 2 ст. 32, ч.ч. 2,3 ст. 34 Конституції.
Суб'єкт права на конституційне представлення просив КСУ роз'яснити, що таке інформація про особисте і сімейне життя, зокрема, чи відноситься така інформація до конфіденційної інформації про особу, а також чи являється збір, зберігання, використання і поширення інформації про особу втручанням в його особисте і сімейне життя.
У мотивувальній частині рішення Суд визначив особисте життя фізичної особи як його поведінку у сфері особових, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових і інших стосунків поза громадською діяльністю, здійснюваною, зокрема, при виконанні обличчям функцій держави або органу місцевого самоврядування.
Відповідно, інформацією про особисте і сімейне життя є будь-які відомості про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифіковано, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я я, матеріальне становище, адреса, дата і місце народження, місце проживання і перебування і так далі, дані про особисті майнові і немайнові стосунки цієї особи з іншими особами, зокрема, членами сім'ї, а також відомості про події і явища, що відбувалися або відбувається в побутовий, інтимний, товариський, професійний, діловий і інший сфера життя особа, за винятком передбачений закон інформація, стосується здійснення повноваження особа, обіймає посада, пов'язаний з виконання функція держава або орган місцевий самоврядування, посадовий або службовий повноваження. Така інформація про особу, на думку Суду, є конфіденційною. Суд також підкреслив, що перелік даних, що становлять конфіденційну інформацію, не є вичерпним.
Суд відмітив, що питання про віднесення інформації до конфіденційної повинне вирішуватися у кожному конкретному випадку. Так, перебування особи на посаді, пов'язаній із здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не лише гарантії захисту прав цієї особи, але і додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб'єктів владних повноважень, так і їх посадовців вимагає обнародування певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади і підтримки її авторитету в суспільстві. Суд також нагадав, що при цьому не повинні порушаться права на недоторканість особистого і сімейного життя членів сімей таких посадовців.
Даючи офіційне тлумачення положень ч.ч. 1,2 ст.32 і ч.2 ст. 34 Конституції, Суд дійшов висновку, що збір, зберігання, використання і поширення державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами конфіденційної інформації про особу без його згоди є втручанням в його особисте і сімейне життя, допускається виключно у визначених законом випадках і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.
