Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Проект КПК : виробництво в суді І інстанції

17.00, 18 січня 2012
4197
32

Нововведення судового розгляду справ : єдиний можливий захисник - адвокат, скорочена процедура судочинства, суд присяжних і судове засідання в режимі відеоконференції

Продовжуючи серію публікацій по "президентському" проекту КПК, зупинимося на карному судочинстві в першій інстанції.

Перше, що звертає на себе увагу - терміни судового розгляду. У проекті КПК вказується, що судовий розгляд має бути проведений і завершений впродовж розумного терміну. Є також визначення поняття "Розумний термін" і критерії його визначення. Так, розумними вважаються терміни, що являються об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій і ухвалення процесуальних рішень.

Критеріями для визначення розумності термінів названі: складність карного виробництва, поведінка його учасників, спосіб здійснення прокурором і судом своїх повноважень. Як бачимо, в КПК пропонують внести здавалося б прогресивне, але в той же час оцінне поняття, як завжди, не передбачивши відповідальності за недотримання "розумних термінів".

Яскравим нововведенням, запропонованим проектом, можна назвати спрощене судочинство, застосовне тільки відносно карної провини. Суть такого виробництва зводиться до того, що суд по клопотанню слідчого, погодженому з прокурором, або прокурора має право розглянути звинувачувальний акт про здійснення карної провини без проведення судового розгляду в судовому засіданні і за відсутності учасників судочинства, якщо обвинувачений, який був представлений захисникомбеззаперечно визнав свою провину, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом звинувачувального акту в його відсутність, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду.

При дотриманні усіх умов суд в п'ятиденний термін з моменту отримання звинувачувального акту з клопотанням про його розгляд в спрощеному виробництві вивчає його і ухвалює вирок. Слідує, проте, відмітити, що за судом все ж оставляется право призначити судовий розгляд і викликати для участі в нім учасників карного судочинства, якщо він визнає це необхідним.

Правову громадськість більше зацікавить інше "нововведення", а саме, що відноситься до статусу захисника в карному процесі. Здавалося б, є рішення Конституційного суду 13-рп/2000 від 16.11.2000 р., в якому чітко сказано, що обмеження права особи на вільний вибір захисниками інших, окрім адвокатів, юристів, суперечить положенням ч.1 ст. 59 Конституції; є "свіже" рішення ЕСПЧ у справі "Загородний проти України", яким встановлено, що заборона не-адвокату виступати захисником є порушенням Конвенції про захист прав людини, а в проекті бачимо норму, згідно якої захисником може побут тільки адвокатвнесений в Єдиний реєстр адвокатів і адвокатських утворень.

Наступним нововведенням, що наробило багато шуму в суспільстві, є впровадження в карний процес суду присяжних. Розгляд справи за участю суду присяжних, за проектом, можливо у разі, якщо обвинувачений в скоєнні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, під час підготовчого судового засідання заявить клопотання про це.

Розробники проекту вважають, що суд присяжних повинен складатися з 2 професійних суддів і 3 власне присяжних. До суду запрошуються 7 присяжних, відібраних автоматизованою системою документообігу суду з числа осіб, внесених в список присяжних. Вже в судовому засіданні автоматизована система отбирате ще 3 з числа тих, що явилися і невідведених. Окрім основних присяжних відбираються ще і двоє запасних - на випадок відведення або виникнення інших причин неможливості участі у виробництві когось з відібраних присяжних.

Усі питання, пов'язані із звільненням присяжних від участі в розгляді карного виробництва,, а також питання про самовідводи і відведення присяжних вирішуються постановою суду у складі двох професійних суддів.

Цікаво, що усі питання, пов'язані з судовим розглядом, судді і присяжні вирішують спільно. Нарадою суду присяжних керує головуючий (тобто суддя)що послідовно ставить на обговорення питання, які повинні вирішаться судом при постанові рішення, проводить відкрите голосування і веде підрахунок голосів. Усі питання вирішуються простою більшістю голосів. Головуючий голосує останнім. Кожен із складу суду присяжних має право викласти письмово особливу думку, яка не оголошується в судовому засіданні, приєднується до матеріалів виробництва і є відкритим для ознайомлення.

Серед вищезгаданих питань, на які присяжним належить відповісти, є присутнім і питання кваліфікації діяння. Помітимо, що роз'яснювати тонкощі кваліфікації присяжним, за наявності відповідного прохання з боку останніх, будуть згідно з проектом все ті ж судді. Виходячи ж з того, що присяжними навряд чи будуть юристи, а швидше звичайні громадяни, такий стан речей буде переважаючим. Крім того, присяжні наділені правом звертатися до суддів за відповідними поясненнями про зміст норм закону, значення правових термінів і понять. При таких правилах судочинства, сам собою напрошується питання незалежності суду присяжних.

Важливо також відмітити, що проектом КПК не передбачений напрям справи на додаткове розслідування, що в цілому можна оцінити позитивно, оскільки відпаде проблема тривалого утримання під вартою обвинувачених унаслідок відправлення справи на дослідування. Не виключено, правда, що недобросовісна робота слідчого на етапі досудового розслідування, зіграє на руку злочинцеві, якого виправдають унаслідок браку достатніх доказів. Але в ідеалі, такі зловживання повинні присікатися прокурором, якому за проектом КПК дані широкі повноваження по проведенню розслідування і контролю за слідчим.

І наприкінці про технічні нововведення. За проектом, судочинство може здійснюватися в режимі відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, приміщення суду (дистанційне судочинство), що у тому числі знаходиться за межами, у випадках: неможливості безпосередньої участі учасника карного виробництва в судочинстві за станом здоров'я або з інших поважних причин; необхідності забезпечення безпеки осіб, проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого, необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судочинства, наявності інших підстав, визначених судом достатніми. Суд зможе приймати рішення про здійснення дистанційного судочинства за своєю ініціативою або по клопотанню учасників карного виробництва.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему