Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Проект КПК : досудове розслідування

16.35, 16 січня 2012
6369
8

Основні положення нового проекту КПК, що стосуються розслідування : карна провина (окрім злочинів), слідчі судді і домашній арешт

У минулу п'ятницю, 13 січня 2012 року, Президент вніс до парламенту проект нового Карного процесуального кодексу. Навіть нашвидку проглянувши об'ємний проект, можна зробити висновок про прийдешні концептуальні зміни в карному процесі. Але про усе по порядку. Почнемо цикл публікацій за проектом з логічного початку карного процесу - досудового розслідування.

Передусім, відмітимо, що само поняття "Досудове розслідування", яке не є новим для українського законодавства, розуміється розробниками по-іншому, чим чинним законодавством. За визначенням, даним в проекті, це стадія карного виробництва, яка починається з моменту внесення відомостей про карне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань і закінчується закриттям карного виробництва або напрямом до суду звинувачувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру або про звільнення особи від карної відповідальності.

Формами досудового розслідування названі дізнання - для карної провини, і досудове слідство - для злочинів. Таким чином, існуюче нині розмежування дізнання і досудового слідства як підстадій карного процесу зведено до форм досудового розслідування залежно від виду правопорушення.

Очевидно, що в правове поле планується введення нового поняття - карна провина. Невизначеним залишається доки тільки питання, які діяння відноситимуться до карної провини. Імовірно, до них віднесуть частину адміністративних правопорушень і найменш суспільно небезпечні злочини. Помітимо, що Перехідні положення проекту передбачають ухвалення окремого Закону про карну провину. При цьому не можна не згадати норми п. 22 ст. 92 Конституціїзгідно якої виключно законами встановлюються основи цивільно-правової відповідальності, дії, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, і відповідальність за них. Вказана норма хоч і побічно, але все таки ставить під сумнів можливість введення нового типу правопорушення.

Проект передбачає безліч нововведень у визначенні статусу учасників карного процесу. Так, слідчий уперше віднесений проектом КПК до сторони звинувачення. Обвинувачений фактично прирівнюється до підсудного, оскільки згідно з визначенням і той, і той суб'єкт визначений як особа, звинувачувальний акт відносно якого переданий до суду в установленому порядку. Потерпілим зможуть бути як фізичні особи, так і юридичні особи. Цікаво також, що за проектом потерпілий має право отримувати копії матеріалів, що безпосередньо стосуються досконалого відносно нього злочини після закінчення досудового розслідування.

Серед нових суб'єктів карного процесу - заявник - фізична або юридична особа, що звернулася із заявою або повідомленням про карне правопорушення в орган державної влади, уповноважений на початку досудового розслідування, і не є потерпілим. Заявникові надали право на отримання інформації про закінчення досудового розслідування.

Далі, проектом передбачено, що органами досудового слідства є: слідчі підрозділи МВС, СБУ, підрозділи органу, що здійснює контроль за дотриманням податкового законодавства. А ось слідчих прокуратури в цьому переліку немає.

Ще одним новим суб'єктом процесу є слідчий суддя. До його повноважень відноситься ухвалення рішень про заходи забезпечення карного виробництва (грошовому стягненні, тимчасовому обмеженні в користуванні спеціальним правом, усуненні з посади, тимчасовому вилученні майна, арешті майна, тимчасовому доступі до речей і документів, затриманні, застосуванні заходів припинення) і про проведення негласних слідчих дій. Таким суддею є суддя суду першої інстанції, який визначається зборами суддів із складу суддів цього суду, а у випадку ухвалення рішення про негласні слідчі дії - голова відповідного апеляційного суду або інший суддя за його визначенням. Суддя, що брав участь в карному виробництві в ході досудового розслідування, не має права брати участь в цьому ж виробництві в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, при перегляді судових рішень ВСУ або за обставинами, що знову відкрилися.

У проекті КПК не знайдеш поняття "Порушення кримінальної справи". Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про карне правопорушення в Єдиний реєстр досудових розслідувань. Таким чином, отримавши заяву про злочин, слідчий (прокурор) повинні будуть впродовж 1-го дня внести дані в Реєстр і почати розслідування. Нагадаємо, на сьогодні КПК передбачена стадія так званої дослідчої перевірки, коли правоохоронці мають право 10 днів перевіряти заяву про злочин на предмет наявності підстав для порушення кримінальної справи і початку розслідування, і тільки при їх наявності порушувати кримінальну справу.

У разі затримання особи на місці скоєння злочину або безпосередньо після його здійснення, обрання для особи однієї з передбачених заходів забезпечення карного виробництва або наявності достатніх доказів для підозри особи в скоєнні карного злочину йому вручається повідомлення про підозру, з цієї миті особа вважається підозрюваною.

На відміну від діючого КПК, проект пропонує врегулювати на законодавчому рівні проведення негласних слідчих дій у рамках карного процесу. Так, рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, згідно з проектом, приймає слідчий, прокурор, а в деяких випадках - слідчий суддя по клопотанню прокурора або слідчого, погодженому з прокурором. Слідчий зобов'язаний повідомити прокурора про ухвалення рішення про проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій і отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Серед негласних слідчих дій проектом названі аудіо- і відеоконтроль за особою, арешт, огляд і виїмка кореспонденції, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, зняття інформації з електронних інформаційних систем, обстеження публічно недоступних місць, житла або іншого володіння особи, встановлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, спостереження за особою, річчю або місцем, контроль за скоєнням злочину.

Цікаво, що за проектом слідчі дія можуть здійснюватися по клопотанню сторони захисту і потерпілого. Стороні захисту пропонують надати право самостійно притягати експертів на договірних умовах. Згідно з чинним законодавством, експертиза призначається при проведенні досудового розслідування по постанові слідчого або ж, при судовому розгляді справи - за визначенням суду. Введення можливості замовляти експертизу і подавати її результати як доказ в карному процесі розширює можливості захисту, оскільки з'являється можливість провести альтернативну експертизу в іншій експертній установі.

Проектом також передбачено, що проведення слідчих дій в нічний час (з 22 до 6 годин) не допускається, за винятком невідкладних випадків, коли затримка в їх проведенні може привести до втрати слідів карного злочину або приховання підозрюваного. Діючий КПК визначає тільки те, що допит обвинуваченого (стаття 143), обшук і виїмка (стаття 180), огляд (стаття 191) проводяться "як правило, вдень".

Крім того, пропонують також встановити, що допит не може тривати без перерви більше двох годин, а в цілому - більше восьми годин в день.

Хочеться також відмітити значне збільшення кількості заходів припинення. Так, пропонують ввести такі заходи як: особисте зобов'язання, особисте поручительство, домашній арешт.

Проектом також визначено, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується тільки у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з м'якших заходів припинення не зможе запобігти рискам того, що підозрюваний або звинувачуваний перешкоджатиме нормальному процесу розслідування. Слідчий суддя при винесенні визначення про застосування міри припинення у вигляді утримання під вартою зобов'язаний визначити розмір запоруки, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, обов'язків, передбачених кодексом і визначених суддею. Суддя може не встановлювати розмір запоруки у виробництві: відносно злочину, здійсненого із застосуванням насильства або загрозою його застосування; злочину, що викликає загибель людини; відносно особи, до якої в цьому виробництві вже обирався запобіжний захід у вигляді запоруки, проте була порушена ім.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему