Набула чинності нова редакція Закону "Про старанне виробництво". Що нового?

Набула чинності нова редакція Закону "Про старанне виробництво". В цілому, внесені зміни, на думку цілого ряду експертів, повинні підвищити ефективність примусового виконання судових рішень. Аналізу нової редакції присвячений випуск аналітичного тижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" № 34 від 14 грудня 2010 року.

Зупинимося на деяких нововведеннях, внесених в правила старанного виробництва новою редакцією Закону.

Зміни в повноваженнях державних виконавців

Позитивним моментом з точки зору зручності користування новим Законом є те, що обов'язки і права держвиконавців встановлюються окремою статтею (ст. 11 Закону). У колишній редакції цього не було. В той же час не можна сказати, що вказаних прав державні виконавці набули знову, просто вони систематизовані і виведені в окрему норму Закону.

Безперечний інтерес викликає пряме закріплення в Законі права держвиконавця у разі ухилення боржника від виконання рішення суду звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження на право виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання рішення.

Це право було і раніше, проте у зв'язку з відсутністю прямої норми Закону, можливість його реалізації була спірною (см лист Мінюсту від 6 червня 2008 року № 25-32/507).

Окрім цього сприяти виконанню судових рішень будуть і інші розширені повноваження судових виконавцівзокрема, їм надано право:

- отримувати від органів, установ, організацій і посадовців конфіденційну інформацію, необхідну для проведення старанних дій (п. 3 ч. 3 ст. 11 нового Закону);

- звертатися до органу (посадовцю), що видав старанний документ, за роз'ясненням його змісту (п. 9 ч. 3 ст. 11 нового Закону);

- за наявності рішення суду про примусове проникнення в житло, держвиконавця, що виноситься за уявленням, діставати такий доступ (п. 15 ч. 3 ст. 11 нового Закону);

- залучати до проведення або організації старанних дій, у тому числі і на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання (п. 19 ч. 3 ст. 11 нового Закону). У колишній редакції йшлося лише про залучення виключно на платній основі суб'єктів господарювання, що мають відповідні ліцензії.

Серед найбільш важливих новел нової редакції Закону в частині повноважень держвиконавців слід виділити і право безпосереднього доступу до баз даних і реєстріву тому числі електронним, таким, що містить інформацію про боржників, їх майно і засоби (ст. 5 нового Закону).

Нові вимоги до старанного документу

Новою редакцією Закону передбачені і нові вимоги до старанного документу, необхідні для відкриття старанного виробництва. До них, зокрема, відносяться такі (ст. 18 нового Закону) :

- у випадку якщо рішення постановлене на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, а також якщо присуджене майно перебуває в декількох місцях, в старанному документі вказується тільки один боржник і тільки один стягувачпри цьому також вказується, що рішення виконується в якійсь частині або ж стягнення робиться солідарно.

Це нововведення можна назвати цілком логічним, адже за відсутності таких вимог суди можуть видавати один виконавський лист про стягнення присудженого з декількох відповідачів або ж декільком стягувачам один виконавський лист на усіх;

- старанний документ дійсний за умови, що він скріплюється гербовою печаттю установи, яким виданий, у разі коли законодавством передбачена наявність такої гербової печаті у такої установи.

Якщо відносно документів, виданих судом, із цього приводу немає ніяких питань, то що стосується старанних документів, виданих іншими органами, наявність гербової печаті як умова дійсності старанного документу - безумовний плюс у боротьбі із зловживаннями і безпідставними претензіями.

Важливо також відмітити, що ще однією умовою відкриття старанного виробництва на підставі судового рішення є додаток до заяви стягувача копій документів, що підтверджують виконання визначення суду про забезпечення позову (за умови, що таке визначення судом виносилося). Норма підпункту 3 п. 4 ст. 19 нового Закону є імперативною, і щоб уникнути повернення виконавського листа з відмовою відкрити старанне виробництво усім зацікавленим особам необхідно буде її наслідувати.

Нововведення в процедурі відкриття старанного виробництва

Необхідно звернути увагу, що згідно нової редакції Закону термін для пред'явлення старанного документу до виконання скорочений з трьох років до одного року.

Серед нововведень, внесених в процедуру відкриття старанного виробництва, слід зазначити, що стягувач отримав право в заяві про відкриття виробництва вказувати відомості, що можуть сприяти виконанню рішення, наприклад, рахунку боржника, місцезнаходження майна і тому подібне (ст. 19 нового Закону).

Цією ж статтею встановлено, що при пред'явленні до виконання документів про конфіскацію майна необхідно подавати копію протоколу опису або вилучення майна або довідку про те, що опис не проводився, або про відсутність такого майна.

У разі пред'явлення до виконання старанного документу, коли у справі застосовувалися заходи по забезпеченню позову, необхідно пред'явити копії документів, що підтверджують виконання визначення суду про забезпечення позову.

Видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" присвятило процедурі відкриття старанного виробництва спеціальний матеріал Що робити, якщо необхідно відкрити старанне виробництво за новим Законом про старанне виробництво.

Деякі нововведення в процедурі виконання рішень

Передусім, необхідно сказати, що згідно з новим Законом на сторони покладений обов'язок впродовж 3 днів письмово повідомити держвиконавця про повне або часткове самостійне виконання рішення боржником (ч. 5 ст. 12 нового Закону).

Важливим нововведенням є і те, що до 3 млн грн. зменшена сума боргущо підлягає по підвідомчості виконанню відділом примусового виконання рішень управління ГИС в регіонах (пункт 2 ч. 1 ст. 21 нового Закону). У колишній редакції ця сума складала 5 млн грн.

Віднині при відкритті старанного виробництва держвиконавець може накласти арешт не лише на майно боржника, але і на його засоби (раніше при відкритті виробництва арешт накладався тільки на майно боржника).

Згідно з новим Законом держвиконавець зобов'язаний почати примусове виконання рішення на наступний робочий день по закінченню термінунаданого боржникові для самостійного виконання рішення, якщо боржником не буде надано в ці терміни документального підтвердження повного виконання рішення (ч. 1 ст. 27 нового Закону).

За старим Законом, починаючи виконувати рішення, держвиконавець повинен був особисто упевнитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття старанного виробництва і чи здійснені ним дії з добровільного виконання рішення у встановлені постановою терміни.

Зміни торкнулися грошової оцінки заарештованого майна. Зокрема, згідно ст. 58 нового Закону ці зміни полягають в наступному:

- введено нове поняття "Визначення вартості майна", що робиться держвиконавцем, тоді як "оцінка майна" здійснюється суб'єктом оцінної діяльності - суб'єктом господарювання;

- сторони отримали право подати держвиконавцеві впродовж 10 днів заперечення про результати визначення вартості майна або оцінки майна; при цьому держвиконавець зобов'язаний призначити рецензування звіту про оцінку майна з покладанням витрат на сторону, що подала заперечення;

- повідомлення про результати визначення вартості майна або оцінки майна відсилається сторонам рекомендованим листом; результати оцінки, а також рецензування звіту про оцінку можуть бути оскаржені до суду.

- звіт про оцінку дійсний впродовж 6 місяців, після чого оцінка проводиться повторно.

Необхідно також звернути увагу зміни в порядку реалізації майна (ст. 62 нові Закони). У нову редакцію повернена реалізація майна на комісійних умовах, яка була передбачена в першій редакції цього Закону, але згодом це положення було з нього виключене.

Віднині на комісійних умовах реалізується майно, вартість якого не перевищує 150 НМДГ (2550 грн.), товари побутового вживання, інше рухоме майно (якщо стягувач не проти). Причому, на відміну від старої редакції Закону, нова його редакція не передбачає реалізацію майна через спеціалізовані організації, притягнені на конкурсній основі.

Новим Законом також встановлено, що якщо майно не продане впродовж 2 місяців воно може бути знижене в ціні впродовж 10 днів, але не більше ніж на 30 %. Повторна уцінка не повинна перевищувати 50 % первинній вартості майна.

Нереалізоване майно передаватиметься стягувачу в рахунок погашення боргу за первинною вартістю.

Окрім вказаних змін, необхідно виділити також і такі:

- змінений порядок звернення стягнення на нерухомість боржника (ст. 63 нові Закони);

- зміни торкнулися порядку звернення стягнення на зарплату, стипендію, пенсію боржника (ст. 68 нового Закону);

- змінений порядок виконання рішення, по якому боржник зобов'язаний особисто зробити дії або утриматися від їх здійснення (ст. 75 нового Закону);

- змінений порядок виконання рішення про відновлення на роботі (ст. 76 нового Закону);

- змінам піддався і порядок виселення боржника (ст. 78 нового Закону).

Відносно деяких змін експерти висловлюються дуже критично. Вони відмічають недосконалість нових норм, а також виявляють колізії в тексті нового Закону. Детальніше про цей см матеріал "ЮРИСТ & ЗАКОН" Нове в процедурі примусового виконання рішень : кардинальні зміни або фікція?. У цій же статті можна ознайомитися з новими підставами для повернення стягувачу старанного документу.

Новели оскарження дій (бездіяльності) держвиконавця

Новим законом боржника позбавили права адміністративного оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця (тобто оскарження в органах ГИС). За боржником збереглося лише право судового оскарження.

Раніше, поводячись із скаргами практично по усій вертикалі органів ГИС, боржник міг тягнути час і відкладати термін примусового виконання судового рішення в часі. Тепер же боржник зможе оскаржити вищезгадані дії або рішення виключно в судовому порядку, і, що є важливим, подання скарги до суду не припинятиме примусове виконання рішення.

Стягувач і інші учасники старанного виробництва (окрім боржника) можуть оскаржити рішення, дії або бездіяльність посадовців ГИС не лише начальникові відділу, якому безпосередньо підпорядкований держвиконавець, або до суду, але і керівникові відповідного органу ГИС вищого рівня (ст. 82 нові Закони).

При цьому право на оскарження у вищестоящий орган ГИС (Департамент ГИС) обмежено наступним:

- Департамент ГИС розглядає виключно скарги на рішення, дії або бездіяльність начальників управлінь ГИС в регіонах;

- рішення, дії або бездіяльність держвиконавця або іншого посадовця ГИС можуть бути оскаржені керівництву ГИС (у тому числі до Департаменту ГИС), якщо їх оскарження передбачено цим Законом (можливість оскарження керівникові відповідного органу ГИС вищого рівня передбачена тільки частями 1 і 3 ст. 82 нові Закони).

Слід особливо звернути увагу на те, що оскарження дій або бездіяльності держвиконавця віднині не є основою для припинення старанного виробництва.

Збільшення старанного збору

Значним мінусом нового Закону є безумовне дорожчання послуг державної старанної служби по стягненню. Мається на увазі збільшення старанного збору.

Якщо раніше старанний збір стягувався у розмірі 10 % від фактично стягнутої суми боргу чи вартості майна, то після набуття чинності нового Закону стягуватимуться ті ж 10 %, але вже від суми, яка підлягає стягненнюабо вартості майна, яке має бути стягнуте по старанному документу (ст. 28 нового Закону).

Іншими словами, абсолютно не важливо, стягнув державний виконавець усе майно або суму коштів, вказану в старанному документі, чи ні, орган ГИС отримає суму, що належить йому.

В цілому новою редакцією Закону "Про старанне виробництво" вдосконалені положення старого Закону, що, безумовно, є позитивним моментом. Не дивлячись на те, що деякі положення нового Закону недосконалі, вимагають "обкатки" в ході практичного застосування з можливою подальшою зміною норм, він все ж чіткіше закріпив повноваження державних виконавців, конкретизував багато інших положень, що сприятиме поліпшенню ситуації в питанні виконання судових і інших рішень.