На думку ДПАУ, викладеному в листі від 07.09.2011 року № 24064/7/15-3417-26СПД, який не є перевізником і здійснює прийом замовлень на продаж залізничних і авіаційних квитків і прийом грошових коштів за квитки, повинен визначати свої податкові зобов'язання по ПДВ і податковий кредит без урахування вартості проїзного документуотриманого їм від особи, що здійснила замовлення проїзного документу.
У податковій накладній, яка має бути виписана таким СПД, не повинні враховуватися засоби, отримані в оплату вартості проїзного документу. Така податкова накладна виписується тільки на вартість послуг, наданих у зв'язку із замовленням (посередницьких послуг)оскільки ці послуги є об'єктом оподаткування ПДВ на загальних підставах згідно пп. "б" п. 185.1 НК.
Такі особливості оподаткування пояснюються тим, що послуга із залізничного або повітряного перевезення надається пасажирові самим перевізником. Проїзний документ є договором на перевезення, який полягає між пасажиром і відповідним перевізником, а тому не може бути об'єктом договору між іншими учасниками процесу оформлення замовлення на продаж проїзних документів. При цьому транспортний квиток не може бути основою ні для визначення податкових зобов'язань, ні для формування податкового кредиту у особи, що приймає замовлення на його оформлення, якщо ця особа не є перевізником або його структурним підрозділом.
