Конституційний Суд України (як повідомляє офіційний сайт КСУ) оголосив сьогодні, 21 жовтня 2011 року, своє рішення, прийняте учора, 20.10.2011 р., в справі за конституційним уявленням СБУ про офіційне тлумачення частини 3 статті 62 Конституції України.
Зокрема, СБУ просила представити наступне положення - "обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом". У контексті представлення, Службу у тому числі цікавив питання допустимості доказів, отриманих внаслідок діяльності, що має формальні ознаки оперативно-розшуковоїі здійснюваною особами, безпідставно що присвоїли функції, властиві державним органам. СБУ посилалася на неоднозначну в цьому питанні практику судів.
Конституційний Суд вирішив, що "у аспекті конституційного подання" вищезгадане положення Конституції слід розуміти як неможливість обгрунтування звинувачення в злочині фактичними даними:
- отриманими в результаті оперативно-розшукової діяльності уповноваженою на те особою без дотримання конституційних положень або з порушенням порядку, встановленого законом;
- отриманими шляхом здійснення цілеспрямованих (на цьому слові слід особливо зафіксувати увагу) дій зі збору і фіксації із застосуванням оперативно-розшукових заходів особою, не уповноваженою на здійснення такої діяльності.
Іншими словами, якщо деякий громадянин знає про підготовлюваний злочин, повідомляє про нього в правоохоронні органи, але реакції його повідомлення не отримує, то "зафіксувати" протиправні наміри сам він не може. Вірніше, може, але така фіксація (аудіо-, відеозапис) не буде доказом у кримінальній справіі, навіть більше того, буде розглянута як порушення ним закону.
Але фактичні дані, отримані не цілеспрямовано, а випадковим чиномсудячи з формулювання резолютивної частини Рішення КСУ, можуть служити доказами.
Ймовірно, це рішення суду матиме практичне значення для справи про "плівки майора Мельниченко".
