Податкові закони можна тлумачити трьома способами: правильно, неправильно і по-фіскальному

Постанова Кабміну № 86 "Про надання податкових та інших роз'яснень", зобов'язавши контролюючі органи, і насамперед податкову, видавати свої роз'яснення в усталеній формі наказів, викликала масу емоцій. У платників податків - цілком зрозумілий інтерес і привід для оптимізму, у податкових органів - не менш зрозуміле негативне ставлення. Окреслити найближчі перспективи даної ситуації та надати свою правову оцінку спеціально для ЛІГА:ЗАКОН погодився адвокат, старший юрист юридичної компанії "Нікітченко і Партнери" Андрій Попов.

ЛІГА:ЗАКОН: Андрію Сергійовичу, які позитивні моменти вбачаються Вами у постанові Кабінету Міністрів, що викликала загальну увагу? Який зиск від реалізації її на практиці можуть отримати платники податків? 

- Ініціатива Кабінету Міністрів України щодо зобов'язання контролюючих органів видавати роз'яснення стосовно офіційного розуміння окремих положень законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз'яснень та роз'яснень інших органів із затвердженням їх наказами відповідних контролюючих органів узагалі є позитивним моментом на шляху вдосконалення національного податкового законодавства. Введення такого правила надало б можливість платникам податків оскаржувати накази як акти суб'єктів владних повноважень, якими б затверджувались ті роз'яснення, які, на думку скаржників, суперечать нормам або змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Введення цього правила сприяло б також чіткішій систематизації роз'яснень, унеможливлювало б видання роз'яснень, що суперечать одне одному. 

ЛІГА:ЗАКОН: Однак, попри всі ці позитивні моменти, чому постанова Кабміну так і не "запрацювала", як передбачалося?

- Введення цього правила в спосіб, обраний Кабміном, не можна вважати бездоганним з точки зору наявності необхідних для цього повноважень.

Справа в тому, що відповідно до положень пп. "г" п. 4.4.2. Закону № 2181-III, податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування.

Цим же Законом встановлено, що центральний (керівний) орган контролюючого органу проводить періодичне узагальнення податкових питань, що стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов'язань, та затверджує узагальнюючі податкові роз'яснення.

При цьому платник податків має право безоплатно отримати будь-яке податкове роз'яснення, у тому числі надане іншому платнику податків з питання, що розглядається (із дотриманням правил комерційної або банківської таємниці), у строки, передбачені для надання відповіді на звернення громадян до органів державної влади, встановлені законом.

За таких обставин ДПА в листі від 16.03.2010 р. № 2604/6/10-1015/872 слушно зауважує про необхідність розмежування індивідуальних податкових роз'яснень (інші листи ДПА України) та узагальнюючих податкових роз'яснень. Кожен з цих видів роз'яснень є відносно самостійним та чітко передбачений нормами Закону № 2181-III.

За приписами п. 1.8 Порядку надання роз'яснень окремих положень податкового законодавства, затвердженого наказом ДПА від 12 квітня 2003 р. № 176, Державною податковою адміністрацією України надаються і затверджуються її наказом лише узагальнюючі податкові роз'яснення.

Кабінет Міністрів України, у свою чергу, постановою № 86 встановив інше правило, згідно з яким контролюючі органи уповноважені оприлюднювати офіційне розуміння окремих положень податкового законодавства виключно у вигляді узагальнюючих податкових роз'яснень та роз'яснень інших органів із затвердженням їх наказами відповідних контролюючих органів. Проте таке правило суперечить наведеним вище положенням Закону № 2181-III.

Вирішення колізії, що виникла, можна знайти в положеннях Конституції України, стаття 113 якої встановлює, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України. Крім цього, відповідно до ст. 92 Конституції, система оподаткування в Україні встановлюється виключно законами України.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак, спроба Кабінету Міністрів України своєю постановою регламентувати питання, яке може бути врегульовано виключно законами, виглядає некоректною. І хоча ДПА в листі від 16.03.2010 р. прямо на цьому не наголошує, з контексту документа вбачається саме така позиція податківців. … (повний текст статті - у щотижневому аналітичному виданні "ЮРИСТ & ЗАКОН" (випуск №1), доступному в комп`ютерних правових системахЛІГА:ЗАКОН).